У восьмій школі один клас оголосив про енергетичну незалежність і запустив машину без бензину

У п’ятницю у Самбірській СШ №8 було свято. Свято енергозбереження! На початку, поки «не в’їхав» у тему, все це дійство виглядало трохи по-чудернацьки. На першому поверсі поважну делегацію з ратуші та відділу освіти, журналістів зустрічали учні молодших класів. Нам розповіли про енергетичне диво на другому поверсі, віршиками декламували своє бажання економити електроенергію, а потім навіть пісню заспівали.

ЗГоДОМ нас підняли на другий поверх сходами повз малюнки про те, як дітвора бачить економію енергоресурсів. А вже на другому поверсі нас чекали  старшокласники з основною частиною свята – розмови про радість від того, що у школі є клас енергозбереження. Що це таке, ми і далі «не в’їжджали». Міський голова  (на той час) Тарас Копиляк потішився від того, що вдається втілювати проект енергоощадності, що п’ять шкіл претендували на ідею,  але перемогу  здобула восьма школа, наступним кроком у втіленні задумів разом з фондом «Східна Європа» буде заміна вуличного освітлення. Треба віддати належне, діти все чемно слухали і було відчуття того, що вони уже знають, про що йде мова… Потім директор школи Оксана Юрків висловила вдячність керівникам проекту, владі  за те, що її колектив першим у місті має таке енергетичне диво. І нарешті, нам відчинили ті заповітні двері у світ енергозбереження. І тут усі  мої міркування, мовляв, вставили пластикові вікна і чимось альтернативним обігрівають один єдиний клас у цілій школі, розвіялися. Виявляється, тут встановлена смарт-дошка (замість традиційної, яку усі з дитинства пам’ятають). Більше того, продемонстрували сонячну батарею (чи батарейку – навіть не знаємо, як це сказати), яка освітлює увесь клас, від якої працює  апаратура, у тому числі  і  та електронна  дошка.

Презентуючи шкільну новинку, вчитель фізики Микола Самардак спочатку перерахував три основні події у школі, які відбувалися за час його роботи, як от відкритий урок на усю Україну, а четвертою назвав нинішнє відкриття класу енергозбереження. Це дітище, як нам здалося, він так само вважає своїм. Каже, що тепер і давні вчителі повинні підтягуватися до новітніх технологій, у яких наші діти уже почасти ліпше розуміються. Зрештою, ідея у тому, щоб учні, побачивши всілякі енергетичні дива, збагнули, що за енергоощадністю майбутнє і уже ворогом будуть дивитися на увімкнену без потреби лампочку, чи на воду, яка просто так тече з крана, чи на неущільнене вікно. А все це загалом має і політичну складову – якомога менше треба залежати від російських енергоносіїв.

Гостей подивувало ще одне дійство. Микола Самардак запросив учня Сергія Конкевича продемонструвати енергетичне диво, яке, як ми збагнули, він з друзями зробив сам. Перед тим Сергій глибокодумно висловив міркування про те, що машини, які їздять на традиційному паливі, псують екологію, а потім продемонстрував, як машинка їздить від… електроенергії, мабуть, сонячної. Справді, щось там пожужжало і поїхало. На наше прохання невігласа пояснити, що відбувається, хтось із вчителів, може, такий же спеціаліст, як і ми, пояснив з наукової точки зору: «Механічна робота перетворюється в електроенергію». Ну, спасибі, що знав, те й довідався. Але мене дуже потішило, що такі, як Сергій, можуть щось таке зметикувати. Та для того ми і живемо, щоб наші діти нас перевершували… Зрештою, у винахідника Конкевича того дня був день народження і йому дружно плескали. І за машинку, яка «механічну роботу перетворює в електроенергію», також

Роман ІВАНЧУК.