Хоспіс у Сідому отримав новенький автомобіль і на початках готовий їздити навіть у далекі села Турківщини

SambirWZ
34

Хоспіс у Сідому отримав новенький автомобіль і на початках готовий їздити навіть у далекі села Турківщини

Цю подію у хоспісі села Сіде ніжно і по-дитячому присвятили дню Святого Миколая. У часі збіглося, хоча Благодійник дуже напрацювався задовго до самої події… Керівник закладу Тарас Струк розповів, що ОТГ Самбірщини, маючи невикористану медичну субвенції, склалися і придбали для хоспісу новий автомобіль для надання паліативної допомоги хворим на дому.

ДАЙ Боже, щоб ніхто не знав, як то важко родичам доглядати старих чи немічних людей. Тим же родичам треба водночас ставати і медиками, і санітарками, і психологами… А коли є можливість викликати вишколених фахівців, то це насправді чудово. Нагадаємо, хоспіс створився на базі колишньої та добряче занедбаної Городищенської лікарні. Створився як веління часу. Треба визнати, колективу пана Струка довелося багато чого пережити – медсестри допомагали в ремонтах та благоустроях навіть тоді, коли вимушено перебували на обліку в Центрі зайнятості, довелося пережити неймовірний тиск інших медиків, яким хоспіс кісткою у горлі стояв, бо чомусь інші шпиталі були переконані у тому, що хоспіс забирає їхні гроші. Але колектив вистояв, колектив має свою перспективу, про що, зрештою, скажемо потім. І сам факт: закладу подарували автівку, говорить про те, що майбутнє є!

Не чекай на диво – стань дивом сам! Такими оптимістичними словами працівники хоспісу супроводжували придбання машини. Цей автомобіль – ще один транспортний засіб мобільної паліативної медичної служби для важкохворих (медичний патронаж за місцем проживання пацієнтів). Плануємо здійснювати ще більше виїздів і допомагати якомога більшій кількості важкохворих в рамках медичної послуги.

А заразом висловили вдячність благодійникам і гостям того дня – Григорію Чухраю, Любові Ковалик, Івану Ільчишину, Євгену Ковталіву, Оксані Галюлько, Петру Герману та іншим… В інтерв’ю «Високому Замку» Тарас Струк говорив про те, що його колектив готовий допомогти у розвитку паліативної допомоги усьому Самбірському району. Мав на увазі Старосамбірщину та Турківщину. Річ у тому, каже він, що невідомо, які заклади медицини зостануться на гірських теренах, бо децентралізація вносить свої корективи. Але уже сьогодні можна абсолютно відверто говорити про те, що у цих колишніх районах неодмінно відбудеться і скорочення штатів, і вивільнення транспорту. Тому хоспіс у Сідому може стати таким собі центром надання паліативної допомоги. Люди будуть працевлаштовані у Сідому, працюватимуть на ліцензії, яка уже є в пана Струка, але поміч надаватимуть мешканцям гірської місцевості. Національна служба охорони здоров’я фінансує таке надання помочі, а відтак мова йде про збереження медицини в принципі, працевлаштування, а головне – людям, які опинилися у скрутних умовах, надаватимуть поміч. В принципі, Тарас Миронович має рацію і гріхом було б не дослухатися до його ідеї. Бо насправді, ситуація з важкими хворими у далеких селах дуже складна…

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити