Цикл радості «Від Романа – до Йордана», Богу дякувати, скінчився

Уперше за майже 20-річну історію «Високозамківської Самбірщини» наші репортери зігнорували Йорданськими купаннями земляків, хоча колись перед цим святом самі провокували «моржів» заради знимки в газеті лізти до студеної води. Нашими першими сміливцями були лікар Олег Владига та відомий шанувальник здорового способу життя ралівчанин Микола Тарановський. На старосамбірських теренах «моржував» на той час відомий владоможець Василь Борковський. Нині пірнальників стільки, що поіменно не назвеш, та й агітації зі сторінок газети уже не потребують.

Наш колега Ігор Тиличко розповів, що при підходах до Йорданського Дністра уздрів, як його приятель біля купальського місця «Під липками» встановлював реєстратор, щоб потім порахувати, скільки люду поїхало на берег. Потім доповів: протягом 7 годин і 48 хвилин заїхало 1178 автомобілів. Якщо у кожному транспортному засобі, рахує пан Тиличко, було в середньому по троє людей, то можете собі уявити, що там творилося… Справді, була фотосесія транспорту різних років та виробників, але купалися далеко не всі – глядачів прибуло значно більше, ніж відчайдух, і схоже, отримували не менше позитивних емоцій. Бо ніщо так не тішить одних, як пронизливий холод на інших. Не відстали від традиції і старосамбірські парафіяни різних конфесій – здебільшого йшли, а не їхали, до Дністра на Водосвяття. «Моржів» було менше, ніж у Самборі, але то і зрозуміло – дуже багато колишніх козолупів, коли на Старий Самбір напали загарбники, пішли вниз по течії Дністра, дійшли до посади Погонич і тут оселилися. Тому зрозуміло: Самбір нині має більше люду.

Ми тішимося, що свято минуло без втрат, а нарід здобув масу позитивних емоцій. Свою відсутність на березі водойм можемо пояснити двома причинами: не було тієї Йорданської погоди, яка мала б бути для повного відчуття почуттів, а друге – там збирається дуже багато шанувальників «Високого Замку» і навперебій пропонують репортерам долучатися до святкової трапези. Долучатися, певна річ, не гріх, але на різних «столиках» по різному пригощають – горілка, самогон, самогон потрійного перегону, самогон на травах, калганівка, а наостанок – вино, або тепле вино – всі ймовірні та неймовірні сорти з багаторічним триманням у пивниці. Після частувань холодний Дністер уже видається теплим…

Наразі, дякувати Богу, пережили «від Романа – до Йордана», з чим вас вітаємо, і давайте братися до якоїсь роботи.

Роман ІВАНЧУК.