Як одну машину між двома лічницями ділили

Ділили, треба сказати, зі скандалами. Емоції в сесійній залі Самбірської районної ради сягнули таких висот, що дехто з обранців, не погодившись з рішенням колег, покинув сесію. А справа, здавалося б, проста…

Свого часу народний депутат України Ярослав Дубневич спрезентував Ралівській лікарні фешенебельну машину швидкої допомоги. Він сам доставив її після розмитнення у заклад, була поважна імпреза… Але минув час і для більш ефективного її використання нардеп вирішив, що хоспісу у Сідому вона буде потрібнішою. Тим паче, лічниця, яка обслуговує немічних людей, готова надавати таку ж поміч і важко хворим людям у них на дому. А для цього потрібна автівка. Необхідність їздити по хатах, на думку керівника хоспісу Тараса Струка, велика, бо далеко не усі слабі можуть бути у хоспісі, а поміч, яка називається паліативною, потрібна. Голова райради Віталій Кімак підтвердив нам той факт, що Ярослав Дубневич особисто вирішував, кому передати цю автівку, тому, як нам видається, дискусії не мали підстав. Нардеп сам дарував, сам і передаровував, хоча, як відомо, машина на балансі ЦРЛ. А власне головний лікар Богдан Марчук відстоював іншу ідею: віддати машину їм, бо часто виникає потреба возити важких хворих зі Самбора на лікування у Львів. При цьому, хотіли б нагадати, Ярослав Дубневич уже одного разу ЦРЛ віддав машину «І словом, і ділом», яка досі їздить, хоча не зовсім пристосована для транспортування важких хворих в обласний центр. Нам хочеться вірити, що спірна машина не стане каменем спотикання і, гадаємо, якщо треба везти пацієнта ЦРЛ в обласний центр, то і в Струка серце – не камінь, позичить Марчуку. Але і пан Марчук не мав би якомусь «дарованому коню» в зуби дивитися… От сусіди зі Старого Самбора написали і виграли міжнародний проєкт з постачання у свою лікарню нової карети швидкої допомоги для власних потреб. У плані проєктів треба рухатися, бо Самбірська ЦРЛ стане опорною і обладнання, і таких машин треба буде багато, і швидка з хоспісу ситуації не врятує.

Роман ІВАНЧУК.