Якщо внутрішні батареї обігрівають… фасад
Боротися за енергоощадність стало модно. Тарифи вихолощують гаманці обивателів, а обиватель жодного захисту від цього грабіжництва не має… Саме ця ситуація змусила вчитися економити на енергоносіях – люди утеплюють будинки, встановлюють пластикові вікна, переходять на дрова… Це в індивідуальному секторі, але ж у державному – ті самі проблеми. Єдина різниця: в індивідуалці люди платять свої зароблені, а у соціальній сфері – ті самі зароблені гроші, але у вигляді податків. Хочеш не хочеш, а й тут треба шукати вихід…
Років п’ятнадцять тому місцеві влади почали рахувати гроші платників податків, що йдуть на світло, тепло, газ. І стали вкладати кошти в утеплення фасадів, вікон, дверей… Ніби й добре, та тільки і ці заходи не завжди є ефективними. Зрештою, не кожен господар будівлі знає, де у нього “сифонить”, де вкладені у тепло гроші не працюють ефективно… Свого часу на сесії Старосамбірської районної ради зайшла мова про те, щоб провести енергетичний аудит соціальних закладів району. Ініціатором виступав тодішній голова РДА Мирон Пацай. 2014 року розрахували енергетичний баланс району, тобто, владоможці побачили, скільки і яких енергоресурсів потрібно для повного функціонування соціальних закладів. Керівник відділу економіки РДА Микола Масляк як фізик за фахом доволі серйозно підійшов до поважної справи і невдовзі з’ясували, що, наприклад, однакові типові школи, витрачають різні суми на обігрів одного квадратного метра, тобто маємо реальні втрати дорогоцінного тепла. З такими невтішними результатами Мирон Пацай звернувся до енергетиків району, які мають в обленерго відповідну апаратуру, щоб заміряти обсяги і місця втрат. Енергетики начебто погодилися на пропозицію і Старосамбірщину поставили у чергу. Черга, як би це парадоксально не звучало, підійшла влітку, коли стіни закладів самі собі тепло зберігають, сказав пан Пацай.
Недавно мені пощастило познайомитися з паном Мар’яном з Біскович, до речі, учасником АТО, який придбав інженерний тепловізор, що з точністю до півградуса на відстані визначає температуру на об’єкті і місця та об’єми втрат тепла. Щоб ви собі ліпше уявили, невеличкий апарат пан Мар’ян наставляє, наприклад, на будівлю і на екрані з’являється так званий спектральний розподіл теплових втрат. Іншими словами, усе, що “сифонить”, світиться червоним кольором. Став свідком, як господар школи, який поміняв усі вікна, був шокований тим, скільки дорогоцінного тепла пливе назовні. Що цікаво, коли тепловізор навели на те місце, де у приміщенні висить батарея, то зовнішня стіна мала температуру 12 градусів тепла, а надворі було десять градусів морозу. Оті 12 градусів мали гріти приміщення, а не фасад. Керівник навчального закладу негайно зробив висновки…
Роман ПОГОНИЧ.