Довелося побувати у приймальному, пологовому, хірургічному та реанімаційному відділеннях Старосамбірської лікарні. До такої оказії спричинилася публікація у газеті під заголовком “Козицький “полікує” Старосамбірську медицину”. У ній йшлося про нібито загалом невтішний стан справ у лікарні, яка сподівається на допомогу очільника області.
Нагадаємо, що на сесії Старосамбірської міської ради депутат Василь Солтис, без сумніву, що, вболіваючи за повноцінне збереження Старосамбірської лікарні, розповів про зустріч з головою ЛОДА Максимо Козицьким і процитував керівника департаменту охорони здоров’я Ореста Чемериса, мовляв, у Старому Самборі “8 хірургів роблять 15-16 оперативних втручань”.
Такий публічний вислів справедливо обурив авторитетних хірургів із Старого Самбора. Тому й запросили журналіста, щоб на власні очі все побачив і зрозумів, хто та що свідомо чи помилково поширює. Як на мене, праві усі, але кожний по-своєму.
Почнемо із очільника департаменту пана Чемериса. Він повідомив губернатору цифри, які взяв із Львівського обласного центру екстреної медицини, а там порахували тих, кого зі Старого Самбора привезла “швидка”.
Однак, як розповів нам завідувач хірургічним відділенням Роман Селецький, з ним працює вісім хірургів, у тому числі один дитячий та ще один на пів окладу. Ними за 9 місяців прооперовано 490 хворих.
Водночас він розтлумачив очевидні й обов’язкові для хірургів, але невідомі для загалу інших речі. Так звану малу операцію роблять мінімум 2 хірурги – основний і асистент. Велике хірургічне втручання потребує 3-х, а бувають випадки, що і більше хірургів. Не можна обійтися без ургентного хірурга, який на посту цілодобово.
Кожний день у медиків напружений. І відповідальний. Бо йдеться про найдорожче – чиєсь життя. У час нашого перебування у відділенні планували 2 операції, а в палатах на одужанні знаходились два десятки вже прооперованих і п’ятеро очікували на оперативне втручання. Вже ця статистика говорить на користь хірургів.
Хворі у хірургію потрапляють кількома шляхами. За направленням сімейного лікаря, після обстеження у поліклініці і, як правило, найважчі після якогось нещастя, лиха – таких потерпілих негайно доправляють до хірургів.
Доктор Роман Селецький звернув увагу на об’єктивну ситуацію: у період загостреної пандемії дещо зменшилася кількість планових хірургічних операцій.
Старосамбірські хірурги за розумне реформування медицини, але переконані у власній правоті, перевіреній часом – не можна насильно позбавляти пацієнта вибору місця лікування. Життєві шляхи, довіра до лікарні, охоронців здоров’я тут формувалися більш як півстоліття, а тому не слід поширювати непідтверджені дані, необдумані розмови про різні скорочення, закриття тощо, забуваючи про головне – за цим стоїть чиєсь життя, яке часто залежить від хвилин. Балаканина не додає бажання працювати, впевненості у завтрашньому дні.
Пологове відділення
Поряд із хірургічним відділенням працює Старосамбірський роддом. А спонукала нас «зазирнути» туди підслухана цікава розмова двох пацієнток, мовляв, після таких ремонтів тепер уже народжувати нікуди не потрібно їхати. Для нас є все на місці.
Й справді – приміщення по-сучасному відремонтоване й облаштоване від приймального покою і до санвузла. Світлі палати, чистота й порядок. Завідувачка відділенням Орися Бонецька розповіла, що ремонтували пологове власними коштами. Допомагали спонсори-меценати, добрі й небайдужі люди. За 9 місяців прийняли біля двох сотень родів. Хоча загалом, як і у всій країні, кількість вагітних трохи зменшилась. Однак, каже, що коли немає пожеж, пожежних не ліквідовують. І у нас все так не буде. Життя неодмінно покращиться. Відповідно на світ з’являтиметься більше немовлят.
Тут, наголосила пані Орися, важливим є те, щоб теперішні та майбутні матері, які ними стануть, знали – у гірській Старосамбірщині для них все близько, зручно і надійно. Адже при родах інколи у боротьбі за життя матері й дитини доленосними стають хвилини. І врятоване життя бодай однієї людини уже вартує того, аби наше пологове відділення діяло.
Переконаний, що так і буде. Бо з ним пов’язані чиїсь долі, цікаві життєві історії. Одну з них розповіла Орися Бонецька. Коли вона, молодий гінеколог, прийшла на роботу в Старий Самбір, то на першому новорічному чергуванні успішно прийняла пологи. Новонароджена дівчинка стала дорослою жінкою і доктор Орися Бонецька в неї двічі приймала роди.
Ну скажіть, хіба можна не розчулитись від почутого? Таке відділення потрібно берегти і розвивати. Життя ж не стоїть на місці. Мудрі думають про майбутнє.
Реанімація і приймальне відділення
Слово реанімація насправді лякає. Але теперішнього керівника Старосамбірської лікарні Володимира Корольчука ми випадково зустріли на подвір’ї, де він переймався встановленням нового обладнання для опалення. І залюбки запропонував своєрідну екскурсію. Тим часом розповів, що на сесії, а він депутат міськради, публічно не заперечив і не спростував фразу про 16 операцій, оскільки не вважав за потрібне. Адже він, анестезіолог, роботу хірургів знає, як ніхто інший. Однак за мовчання перепало від колег.
Реанімаційне відділення вражає порядком, сучасним медичним обладнанням, як і попередні два лікарні. Доктор Володимир Корольчук каже, що джерела фінансування кілька: закордонна допомога колег, участь у конкурсі різних мікропроектів, звісно, не обходиться без місцевих спонсорів.
Приймальне відділення одночасно працює та його доводять до ладу. Ремонтують із застосуванням енергозберігаючих матеріалів та обладнання. У підсумку – приймальний покій, реєстратура, травмапункт, окрема палата, санвузол із душем і ванною… Одне слово, буде високий медичний рівень, відповідатиме сучасним викликам.
Майбутнє лікарня має. Його колектив утверджує щоденною працею. Медики одностайні у тому, що готові та здатні працювати в сучасних умовах, навіть в фінансово складному сьогоденні. І не скрута їх так турбує, як бездумне розповсюдження чуток про неминуче скорочення, закриття та інше.
На користь колективу лікарні ще один вагомий аргумент. Дехто спекулює тим, що, мовляв, медики споживають чималі фінанси. Але вони при цьому не беруть до уваги або свідомо замовчують, що сплата ПДФО – це суттєве повернення до бюджету територіальної громади та з перспективою росту в майбутньому.
Досвідчений хірург Юрій Войтів мав достатні підстави сказати: “Медики Старого Смабора не прагнуть якихось привілеїв, а хочуть працювати в стабільних умовах, не чуючи необдуманих поширень неправдивих висловів, насильного нав’язування поспішних рішень. Час усе та усіх розсудить…»
Йосип МАЛАНЯК.