Традицію порятунку буськів продовжили гімназисти

SambirWZ
90
Це уже було. Років десять тому, коли зима ще не вступилася, а буськи уже прилетіли, ми разом з Тарасом БОГОВИЧЕМ, який на той час працював у кореспондентському пункті «Високого Замку», мчали на самбірський полігон годувати перелітних господарів.

Натхненні бажанням врятувати птаство від біди, ми накупили дві торби білого хліба. Як нині пам’ятаю, 2 гривні за буханку. Буськи не зрозуміли наших поривів душі і, як тільки ми ближче до них підходили, вони здіймалися в небо – мабуть, просто для того, щоб зігрітися, бо стояли на одній нозі… Ясність нам внесли заїжджі роми, які там мешкали. Пояснили, що наші підопічні хліба не хочуть, хочуть риби… Тому частину «корму» ми віддали іншим обивателям сміттєзбірні – хоч якась користь ромам від нас.

Видно, у природі щось побурикалося знову, бо і нинішнього березня птахи прилетіли у той час, коли ще було холодно. Наше місце благодійників зайняли вихованці Самбірської гімназії, які відгукнулися на прохання працівників СКП «Об’єднане» не дати птахам згинути. Діти швидко зібрали те, чим можуть підгодувати наших улюблених пернатих, і гостинці привезли їм, як кажуть, до столу. Адміністрація підприємства висловила гімназистам вдячність, бо самотужки годувати птахів комунальники уже не могли…

Роман ПОГОНИЧ.

 

Вас це може зацікавити

Залишити комментар