Якщо ви ще не знайомі, то знайомтеся – Михайло КОВАЛЬЧУК, воїн АТО, віднедавна спеціаліст у справах учасників бойових дій і сімей загиблих при комунальному підприємстві Львівської облради «Будинок воїна». Зрештою, він син знаного на Старосамбірщині активіста Степана КОВАЛЬЧУКА… Михайло, коли розпочалася на Сході війна, служив у Мостиському прикордонному загоні. В числі перших поїхав на війну. Брав участь у бойових діях біля Зеленопілля, Червонопартизанська, Ізварино…
Власне, причина зустрітися з ним була продиктована новим призначенням, яке передбачає, що Михайло автоматично входить в раду ветеранів Львівщини і представлятиме там увесь Самбірський район. Тобто, ми матимемо чоловіка, який конкретно і щоденно буде займатися справами воїнів АТО. За усіма вимогами, в Самборі, оскільки це центр округи, треба мати офіс. Навіть не стільки офіс, скільки якийсь кабінет та невеличкий зал для зібрань. Наразі, каже пан Михайло, ведуть перемовини з керівником Самбірської «Просвіти» Олександрою СУМАРУК. А тепер інше питання – посада платна, а тому голови усіх громад теперішньої Самбірщини мають передбачити незначні суми грошей на одну зарплату. Це своєрідні формальності, які треба пройти і на яких, зокрема, наголошував директор Будинку воїна Олег ВИСОЧАНСЬКИЙ, коли був у Самборі на зібранні побратимів.
Найближчі плани Михайла Ковальчука доволі амбітні. Для початку хоче зустрітися з родичами загиблих воїнів АТО, розпитати у них про їхні проблеми. Знаєте, родичі Героїв – чи не найбільш вразлива категорія. Живі воїни ще якось можуть себе захистити, а родичам це не завжди виходить… Планують зібрати повністю базу даних по воїнах АТО. Облік, тим не менше, наче живий організм, бо хтось приїжджає у наші міста чи села, хтось виїжджає, хтось тільки щойно став учасником бойових дій. Михайло хоче налагодити контакти з усіма для тіснішої співпраці. Ходять чутки про те, що є у нас є такі воїни АТО, які зовсім не воїни АТО, або були дуже далеко від зони бойових дій. Михайло переконаний, що людей з фальшивими документами не повинно бути в рядах воїнів, бо це дискримінація самого поняття учасника бойових дій. Структура візьме під свій контроль проблеми соціального захисту учасників війни. І дуже серйозне питання – земля для учасників бойових дій. Треба провести своєрідну ревізію – скільки насправді ділянок роздали, хто стоїть у черзі, чи має влада можливість виділяти ґрунти. Зрештою, треба просто поцікавитися. чому у тій чи іншій громаді землі вільні є, а воїнам їх не роздають? Це далеко не повний перелік тих проблем, над якими Михайло має намір працювати найближчим часом.
Роман ІВАНЧУК.