Вже й ковбиці у дітей крадуть…

SambirWZ
204

Вже й ковбиці у дітей крадуть…

Територію одного з найстарших садочків у Самборі прикрасили фруктовим садом

Депутат міської ради, підприємець Юрій Лешкович взявся облагороджувати територію садочка на вулиці Івана Франка. За добрим задумом, знімають окремі і давно аварійні дерева, а натомість Юрій Іванович разом з колективом, дітьми та їхніми батьками мають намір посадити фруктовий сад. Наразі триває зачистка дерев.

Якось вранці зателефонував нам пан Юрій і розповів те, у що він аж ніяк не міг повірити, а ми віримо, бо є окремі особи, які, якщо не вкрадуть – не проживуть… Навіть ковбиці на дрова. Так ось, вихователі попросили майстрів нарізати трохи ковбичок, які б для дітей слугували садовими кріселочками. Ввечері ковбиці нарізали, а вночі їх хтось украв. Юрій Іванович був збентежений, казав: прийшли б, попросили – ми б і злодіям нарізали. А тепер виникає бажання хіба по чиїйсь фізіономії “врізати”.

…Але те, що задумали, зробили минулої суботи. Діточок на закладку саду прийшло не так вже й багато – завідувачка Ольга Гончар пояснила, що випала тепла субота і батьки, ймовірно, були зайняті іншими клопотами. Тим не менше, колектив установи і ті діточки з батьками, які прибули, з задоволенням заклали фруктовий сад. У помічники був ще один депутат Руслан Гнатик. Перед тим дорослі дядечки, які працюють на фірмі пана Лешковича, розчистили величезну територію, що була захаращена. Нам розповіли, що землі там так багато, що один завгосп на невеличку зарплату не встигав. Та що там казати, коли ті ж дядечки протягом двох тижнів вирізали старі дерева та кущі. Ольга Гончар, коли робота скінчилася, подякувала депутату за старання, але однією віддякою справа не скінчилася, нагадала Юрію Івановичу, що прийшла весна і треба стелити тротуарну плитку. Плитку, до слова, Юрій Іванович доставив ще восени… Ми пишемо про це не для того, щоб розповісти про одного старанного депутата, а для того, щоб і інші хоч чимось, хоч якось допомагали виборцям. А ми з задоволенням про це розповімо, аби не було так, що обранці “живуть” лише в сесійній залі, а їхні виборці – в обнімку зі своїми проблемами.

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар