Громадський активіст «зажадав» зарплати мера
Ми уже одного разу твердили, що не любимо влазити у кишені владоможців, аби собі настрою не псувати. Зрештою, переконані у тому, що скільки б не отримував, наприклад, міський голова Самбора, але нехай відпрацьовує чесно гроші, що йому громада дає… І треба пам’ятати, що мер сам собі гроші не виписує – суми, у тому числі і премії, люб’язно передбачають депутати міста своїм відкритим голосуванням.
МИ Б І ЦЬОГО разу не рахували його зарплатні, якби не цікава обставина, яку розповсюдив власкор «Леополісу» Микола Сенейко. Він твердить, що голова Самбірської історико-культурологічної організації «Меморіал» імені В. Стуса Мирон Головатий має намір судитися з міським головою Юрієм Гамаром через відписку, яку він отримав від посадовця.
Взявши на озброєння Закон України «Про доступ до публічної інформації», громадський активіст хотів довідатися розмір заробітної плати, доплати, надбавки та премії міського голови, його заступників і секретаря. У зверненні Мирон Головатий писав, що «зважаючи на широкий резонанс… хотів би розвіяти чутки про захмарні зарплати посадовців. Окрім того, депутати проголосували за їхні солідні премії за «особливі заслуги та високі досягнення у праці», а цих досягнень ніде в Самборі не видно. Місто, за переконанням громадського активіста, відстає в усьому, в обласному рейтингу вкотре на останній сходинці.
Міський голова Юрій Гамар надіслав активісту розлогу відповідь-роз’яснення, або іншими словами – відписку, як твердить пан Сенейко. У ній, зокрема, сказано: «З наведеного випливає, що міський голова, хоча й входить до системи місцевого самоврядування, однак не є органом місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою або їх виконавчим органом, а тому не володіє публічною інформацією і в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-V1 не може бути її розпорядником. У зв’язку з цим міський голова не може бути належним відповідачем у спорі щодо надання доступу до публічної інформації за інформаційним запитом». Водночас мер роз’яснив активісту, що «…рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду». Цією порадою голова «Меморіалу» імені В. Стуса і хоче скористатися.
Ми розуміємо, що таку мудру відповідь Юрій Гамар сам точно не писав. Але, судячи з усього, підписав. Хоча не розуміємо іншого: навіщо з цього творити таємницю, якщо нинішня влада, коли йшла до влади, казала, що буде відкритою, прозорою – ну, голою на стільки, що кожен її може помацати. Але активістові можна було б і не писати листи в ратушу, а просто знайти у вільному доступі декларації чиновників – там все написано з їхніх же слів… Ми уже якось досліджували статки перших осіб, називали цифри справді високих як для Самбора зарплат, але реакція на це повідомлення була своєрідною і прогнозованою: бідні хапалися за голови, а багаті казали, що їхній мер, маючи стільки справ, не може бути жебраком.
Роман ІВАНЧУК.