Кульки в небо – це цікаво, але давайте не будемо принижувати дитячу гідність

SambirWZ
30

Кульки в небо – це цікаво, але давайте не будемо принижувати дитячу гідність

Учні загальноосвітніх шкіл Самбірського району запустили в небо синьо-жовті кульки, святкуючи безвіз для України. Про це повідомив один з поважних інформаційних сайтів, мовляв, у такий спосіб учнівська молодь району відзначила історичну подію – схвалення Радою міністрів Євросоюзу остаточного рішення щодо надання громадянам України безвізового режиму.

Але мені чомусь подумалося про інше: за європейські цінності Україна, як ніяка інша держава, бореться уже стільки літ. Ми пережили Майдан, на якому загинуло більше сотні молодих людей, а тепер, коли після стількох місяців палких дискусій Європа все ж подумала, що треба і нам борги віддавати, безвізовий режим перетину нарешті прийняла… А ми на радощах ще й кульки у небо пускаємо. Може це не ініціатива самих дітей чи педагогів, може то пішла вказівка по цілій області, але мені від того млосно на душі стало. Нам запропонували потішитися тим, чого ми давно заслужили. І безвіз, повірте, не спасіння України. Змушувати чи просити дітей, які поняття не мають, що таке “віз” чи “безвіз”, радіти такій події, навіть принизливо…  А може ми, дорослі, топчемо їхню гідність, а заразом і свою?.. Пам’ятаю, у часі Майдану, коли в Києві ще вирували пристрасті, сотні машин з лозунгами, прапорами та активістами їздили селами Старосамбірщини, щоб підняти людям патріотичний дух. Нам це вдалося – селяни виходили, стрічали нас, ми разом виконували Гімн України, плакали і їхали далі… Але геть не зрозумів іншого: під’їхали до кордону на Смільниці. Польські митник та прикордонник перелякалися кавалькаді машин, а ми вишикувалися перед ними і кричали “дякуємо”. Дякували за те, що Польща підтримала наш Євро майдан. Дякувати, певна річ, треба, але не двом стражам кордону, які так і не збагнули, чого ми від них хотіли…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар