Парафіяни Миколаївської церкви у Самборі шість років опікуються онкохворими дітьми

SambirWZ
174

Парафіяни Миколаївської церкви у Самборі шість років опікуються онкохворими дітьми

Навіть не знаю, чи то випадковість, чи так і мало статися, але одного вечора потрапив у товариство “Волонтерів Свободи Самбірщини”, які передавали два інвалідні візочки у церкву святого Миколая на вулиці Чорновола в Самборі. Візочки надто маленькі і дорослим бійцям вони явно не годяться…

Разом з депутатом міської ради Юрієм Лешковичем приїхали на подвір’я храму, в якому, до свого сорому, жодного разу не був – напрочуд гарно. Зустрів нас отець Роман і вніс ясність у справу… Я ще одного не знав: виявляється, тамтешня парафія уже шість років опікується онкохворими дітьми у Чорнобильській лікарні. Чому саме цими дітьми? Отець Роман зізнався, що мав родичів чи знайомих, яких спіткало лихо, та коли перший раз побачив, які болі переносять ні в чому невинні діточки, вирішив: треба допомагати. І хоч люди з того закутка зводять свою церкву, а на будову треба багато грошей, але, за традицією, усе, що збирають на Плащаницю, відвозять туди – чи просто готівка, чи уже придбані на замовлення препарати, медикаменти. Цьогоріч після Великодня невеличка парафія зібрала 51 тисячу гривень. До дітей їдуть усі охочі: неодмінно священик, представники церковної двадцятки. Отець Роман каже, що серце болить від того, що бачиш, а тому виникає бажання щоразу більше творити добро саме цим дітям. І поділився враженнями: ми були в лікарні, а там діти уже в коридорах лежать, а нові все підходять і підходять… Він показав нам такий собі фотозвіт з подорожей, який, до речі, у церкві на видному місці, численні подяки. Дивитися на дітей, у яких випало волосся, без щему у душі не можна. Отець Роман розповів нам кілька вражаючих історій: хлопчикові негайно слід продовжити лікування, а грошей нема. Батьки уже зібрали все і у всіх. А тоді у львівській лікарні пригадали про благодійників зі Самбора. Парафія швиденько зібрала необхідних більше 30 тисяч гривень. Таких випадків, на жаль, багато, та, на щастя, є люди, яким небайдужа доля чужих дітей… Юрій Лешкович домовився, що коли парафіяни укотре поїдуть у Львів, то він додасть щось і від себе.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар