Ігор Жук працює «до останнього», а тому планує ще й 2017 рік

Коли минає рік, влада у той чи інший спосіб хоче розповісти своїм виборцям, що ж доброго встигла зробити. На підсумкову прес-конференцію виконувач обов’язки керівника Старосамбірської РДА Ігор Жук запросив журналістів. Одразу сказав: є те, чим пишається, а є й таке, через що червоніє.

Пишається тим, що район  довершує усі мікропроекти. 54 об’єкти уже майже готові. Такої їх кількості і вливання додаткових мільйонів район ще не знав. І віддав належне тісній співпраці з головою райради Тетяною Терлецькою та її колективом. Аби підсилити цей успіх, пан Жук додав, що є в області райони, які навіть не задіяли свої виграшні проекти. З того, що викликає рум’янець на обличчі очільника “білого дому”, він назвав той факт, що на хірургію торік не пішло жодної копійки, хоча закладали цілих 9 мільйонів. Замовником об’єкту стало управління капітального будівництва Львівської ОДА і скільки туди не звертався сам Ігор Володимирович, головний лікар ЦРЛ Юрій Войтів, нічого не вийшло. У районі залишають сподівання на рік, який щойно розпочався. Ще одна владна радість: торік відремонтували немало соціальних закладів, подекуди поміняли на економні опалювальні котли. І хоч це мало б бути рядовими подіями, однак час такий настав, що і цьому треба тішитися. Так само, як двома майданчиками зі штучним покриттям. Один є у Нижанковичах, інший – у Хирові. Ігор Володимирович віддав належне сільському голові Терло Михайлу Рудавському, який зумів на своїй території звести  майданчик, але погода не дозволила постелити штучний зелений килим.

Останнім часом влада любить пишатися ремонтом доріг, бо і справді немало встелили. Пан Жук сказав, що основна магістраль зі Самбора до Турки зроблена і справедливо зазначив, що то не його заслуга, а обласного шефа Олега Синютки. Примітка важлива, бо у нас чомусь багато бажаючих оголосити себе “іменинниками” цього шляху. Цьогоріч починають капітально ремонтувати шлях від Хирова до Самбора. Як ми збагнули, попереднє “смаркання” тієї дороги нич не дало, хіба галасу здійняло багато – так і не знаємо, чим закінчилося кримінальне розслідування проти пікетувальників траси. Ігор Володимирович похвалив того ж таки Михайла Рудавського, який власним коштом – 2 мільйони, відремонтував свої шляхи. Радістю господар “білого дому” вважає перемоги над екологічними проблемами. Добромиль та Старий Самбір матимуть сміттєвози. Таку техніку здобудуть Хирів та Нижанковичі. У деяких селах укріпили береги, щоб норовливі паводки шкоди людям не несли. Але так і не пощастило звести майданчик для твердих побутових відходів. З екології шеф району плавно перейшов на вітер, який здобуває електроенергію. Цьогоріч буде ще кілька вітряків… Еко-оптіма перереєструвалася у район і тепер щороку платитиме до бюджету 300 тисяч гривень податку. Економіка району позначена зростанням темпів росту. Це, щоб ви правильно розуміли: якщо рік тому підприємство лежало на лопатках, а тепер почало трохи підніматися… В районі тішаться нафтоперекачувальниками, які вийшли на попередні потужності. Від того, що підприємство лихоманило, районна казна губила 800 тисяч гривень. Похвалив голова старосамбірський кар’єр, держлісгосп, Еко-оптіму. Нас зацікавив знаменитий колись “Екватор” і нічого втішного не почули. Там є борги перед бюджетом та людьми,  допустили думку, що “Екватор” більше ніколи не стане на ноги. Є деякий прогрес у роботі аграрних підприємств, зокрема, хвалили “Агролімітед”, ірландський “Норбілк-агрі” і “Агро-оптіму”, як “аграрну дочку” “Еко-оптіми”. Хоча у всьому радісному є момент, через який пан Жук червоніє – 8,9 тисяч гектарів колишньої ріллі ще не задіяні. Половина з цієї території у гірській місцевості, половина – у низинній. На низи ще є  надія, а на верхи – вже ні. Ігор Володимирович пригадав, як одного разу нові інвестори чистили від самосіву колишню ріллю. На одному пеньку нарахували 22 кільця, тобто зернина з дерева упала у ґрунт 22 роки тому, акурат тоді, коли помирали колгоспи-радгоспи і все йшло нанівець.

Потім заговорили про мости. Власне наступний рік має бути оголошеним “роком мостів”. Нас цікавило, чи виконав свою літню обіцянку губернатор області Олег Синютка з приводу ремонту того моста, який веде у бік гірської Головецької зони. Почули, що нового моста ще нема, зате підремонтували тимчасовий, що слугує уже з десяток років. І навіть заасфальтували. І розповіли нам про інше. Біля Стрілок є ще один міст, який тримав у фінансовій покорі сільраду через блокування рахунків. Ніби, як доповнила розповідь голова райради Тетяна Терлецька, проблему зняли. Мають надію можновладці, що цьогоріч відремонтують нижанковицький міст, на який щомісяця треба стелити  5-6 кубиків дошки.

Попри певні успіхи в оснащенні та ремонті шкіл, Ігор Жук перейшов на справи фінансові і навів знаменитий уже пункт з приводу Волошинівської школи. Там учнів лише удвічі більше, ніж їхніх наставників – треба щось робити, бо ніякий бюджет не витримає такої розкоші. Нагадав, що перша школа у райцентрі стане опорною. Ми поцікавилися долею другої школи і керівники району Тетяна Терлецька та Ігор Жук розповіли про здорову конкуренцію. Виявляється, у деяких моментах друга першу випереджує. Маємо успіхи у культурі. Керівник відділу Петро Юрчик їздив на телепередачу у Київ, а коли Старосамбірщина співала у філармонії, то увесь зал захоплено плескав, а Ігор Жук на радощах навіть просльозився… Ми повернули розмову у соціальний захист, запитавши, хто на даний час керує соцзабезом. Як відомо, Семен Цебак повернувся на посаду. Вони з Галиною Павлечко час од часу міняються. Ігор Володимирович по-філософськи розповідав, що дехто з людей на цій посаді став настільки юридично грамотним, що може писати дисертацію… Згадали журналісти імовірний відпочинковий комплекс “Смерічка” з мінеральними водами. Треба сказати, “Смерічка” у всі часи була “фішкою” Миколи Цепенди – попереднього голови РДА. Микола Володимирович пішов і, певне, вже ніхто про неї не буде згадувати. Іноземці мають зацікавленість, але, як підкреслила Тетяна Терлецька, туди ще треба дорогу прокласти.

А у Ігоря Жука, і він це кілька разів підкреслював, є амбітні плани на рік нинішній. Так і казав: ми плануємо у 2017му… Репортерові “Високого Замку” увірвався терпець і він нагадав очільникові, що на підході указ Президента про призначення іншого господаря “білого длому”. Ігор Володимирович, трішки розгубився, але на поміч прийшла Тетяна Іванівна: ми, мовляв, працюємо до останнього… Віддаємо належне – за багато попередніх літ у владній хаті при Терлецькій та Жуку нема перетягування линви на кшталт: яка влада мудріша, впливовіша і працелюбніша. Мир і спокій! До речі, журналісти разом з владою (кінець року – сам Бог велів) випили трішки коньяку і тост від газетярів полягав у тому, щоб злагода панувала під цим дахом і пізніше.

Роман ІВАНЧУК.