Яким «Учителем школа стоїть»
Приємно, що кореспондента “Високого Замку” починають кликати за свідка чесності… Цього разу мав засвідчити чесність обговорення та прийняття рішення з приводу того, хто на Старосамбірщині стане переможцем конкурсу “Вчителем школа стоїть”. Конкурс, нагадаємо, обіцяв влаштувати шеф “Еко-оптіми” Максим Козицький і слова дотримав, акції дали старт.
Треба сказати, що не всі школи висунули претендентів на поважні нагороди. Хоча і між тими, хто ризикнув, як з’ясувалося, з’явилося немало емоцій. Соціальні мережі, а організували Інтернет-голосування, спалахнули хвилею обговорень і ми собі подумали, що все це набуває статусу престижності, а тому відмовити бути за свідка, не випадало.
Зустрілося поважне товариство освітянських авторитетів. Ми не будемо вказувати їхніх титулів, бо якщо вони еліта, то їх мають знати. Обмежимося прізвищами – Іван Лопушанський, Ольга Яворська, Богдан Жидик, Любов Микита, Ганна Гащишин, Віра Турій, Мар’ян Яворський, Надія Багряк, Ольга Сива та інші. Обговорення тривало довго. Говорили про кожного претендента зокрема, припідносили всі достоїнства аж до такого – це справді добрий вчитель, бо співає у церковному хорі… З точки зору слухача, я б перше місце віддав усім, а Богдан Жидик підмітив, що факт висунення на звання кращого уже вартий пошанування. Попросив членів журі не знущатися над конкурсантами і за 12-бальною системою (найбільш вчителям зрозумілою) не оцінювати низькими балами, бо якось не пасує. Але патріарха старосамбірської освіти еліта не послухалася і хтось комусь “вліпив” п’ять балів. Після того, як кожен вчитель отримав свої оцінки, відбулося таємне голосування. Намісники Козицького на Старосамбірщини Олег Паска та Оксана Петрівська на очах у всіх плюсували бали, а потім додали і коефіцієнт “Інтернет-голосування. Ну, все, як на Євробаченні. Ні, в Старому Самборі було чесніше, ніж на Євробаченні, бо ніхто в принципі, як от Росія в Стокгольмі, претензій не може мати. Були окремі думки, що деякі вчительки могли собі організувати Інтернет-голосування. Могли, звичайно, але ніхто б нікого не змусив “клікнути”. “Клік” треба заслужити. Зараз ми оголосимо результати, але перед тим виконаємо волю журі, підтверджену голосуванням, що в пресу має потрапити перша п’ятірка, а всі інші – в алфавітному порядку. Благородство у тому, щоб не принизити
аутсайдерів. Вибачайте, якщо у когось прізвище не розпочинається на “А”. Отож, аплодисменти! – перше місце взяла Оксана Вовчко зі Старого Самбора, друге – Наталія Куць з Лютовиськ, третє – Наталія Середницька з Хирова, четверте – Микола Янів зі Стрільбич, п’яте – Іванна Калита з Добромиля. І далі – Марія Грицак з Великої Лінини, Ганна Кутюк з Торганович, Оксана Титар зі Стрілок, Олександра Хадай з Тернави, Наталія Шелган з Ясениці Замкової, Руслана Щерба з Солянуватки. Наступного разу організатори обіцяли максимально врахувати побажання, наприклад, розділити конкурсантів за віком і стажем, за циклами дисциплін і таке інше. Але головне, що старт конкурсу є, а удосконалити його – справа набута. Хоча деякі коментарі у мережах роздратували і подивували. Наприклад, хтось з Пустомитівського району збирається переглядати положення конкурсу і тоді або вітати переможця, або шукати нового… Якось неґонорово виходить, бо в конкурсі завжди є ті, які програють, і ті, які виграють. Відповідно: захоплені і розчаровані. А може краще взагалі ніяких змагань не провадити і тоді усі будуть рівні, і усім буде файно?
І щоб не загнівалися на нас учні, що ми їх не згадали, то треба сказати, що коштовні презенти від Максима Козицького отримали “Юні фізики” Олег Лопушанський, Олег Фляк, Іван Дубровський зі Стрілок, Василь Грица з Добромиля, а переможцями конкурсу “Дерево життя” стали хирівчанки Христина Петрівська, Ольга Женчик та Оксана Кіхтан з Добро миля.
Роман ІВАНЧУК.