Ми уже давно звикли до того, що чекати чогось ліпшого не варто. Кожен рік приносить якісь прикрі сюрпризи, якими ми спочатку обурюємося, а потім звикаємо, наче до необхідного зла…
Недавно урядовці повідомили про те, що поступово, рік за роком, в Україні будуть зменшувати, а згодом взагалі ліквідовувати «гірські» надбавки. Що це за надбавки, наші земляки уже давно знають. До зарплат-пенсій додають 25-20 відсотків, бо життя у гірській місцевості не таке вже й солодке, порівнюючи з низинною зоною. Хоча, заради справедливості треба сказати, що обиватель з низів не дуже бачить ту різницю. «Гірські» надбавки – це наче палиця з двома кінцями. З одного боку, працюючим та пенсіонерам добре, бо мають більші виплати – навіть пенсіонери звідусіль прописуються в горах, щоб багатшими бути. А от розвиток економіки страдає. Інвестори не хочуть приходити на наші землі, оскільки треба платити підвищені зарплати. А останніми роками додалася ще одна бідося. Власне, через «гірські» надбавки утворився загрозливий борг з зарплати старосамбірським медикам. Проблему цю ми перетягнули з року минулого у рік нинішній і невідомо, хто й коли поверне людям гроші.
Але ці проблеми будуть «квіточками» у порівнянні з тим, які «ягідки» очікують на медичну галузь в Україні. Невеселі перспективи озвучила на сесії Самбірської районної ради фракція «Європейської Солідарності», скерувавши відповідне звернення. Ви тільки вдумливо прочитайте та проаналізуйте цифри.
Задекларовані владою зарплати середнім медичним працівникам у розмірі від 13,5 тис. грн., а лікарям – від 20 тис грн. у проєкті Державного бюджету передбачені лише для 200 тис. осіб середнього медичного персоналу та 90 тис. лікарів. Однак, на кінець 2020 року в системі охорони здоров’я працювало 273 526 осіб середнього медичного персоналу та 147 361 лікар. Тобто, фактично в медичних закладах працює лікарів та осіб середнього медичного персоналу на 130 тисяч більше, ніж уряд розрахував у проєкті Державного бюджету на 2022 рік. Щоб ви розуміли, ці люди просто стануть зайвими і можуть опинитися на вулиці. Хоча допускаю, що потім уряд скаже: все, що ми могли дати медикам, ми дали, а ви хочете більше мати докторів, тоді утримуйте їх з місцевого бюджету. Хоча усі добре розуміють, що місцеві бюджеті дуже небагаті.
Цитуємо далі звернення депутатів райради до уряду. Скорочення видатків на охорону здоров’я сьогодні – це удар як по медиках, так і по пацієнтах. Процес кадрових скорочень і так масштабний у медичній галузі. Вже на початок 2021 року кількість зареєстрованих безробітних у галузі охорони здоров’я становила 22,7 тис. осіб, тоді як вакансій було лише 4,3 тис. Але це ще не межа, бо заборгованість з виплат зарплат серед медиків з початку року критично зросла – майже в 4 рази. За даними Держстату, станом на 1 серпня 2021 року, заборгованість по зарплатах в системі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги становила 108,5 млн.грн. Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовується на реалізацію програми медичних гарантій, повинен становити не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України.
Далі у зверненні йде перелік вимог до уряду: негайно погасити заборгованість з виплати заробітної плати медичним працівникам, вжити невідкладних заходів для недопущення скорочення посад медичних працівників, у проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачити фінансування сфери охорони здоров’я у повному обсязі. Вимагати, певна річ, можна, але чи нас почують? Чи не помре місцева медицина, яка, можна сказати, уже нині дихає, наче на апараті штучної вентиляції легенів.
Роман ІВАНЧУК.