Високий Замок Самбірщина

Ратуша буде судитися з районом через медицину

Тема, якої наша газета ніяк не позбудеться, бо проблема набула гострої актуальності, - медицина. Продовжили її журналісти, спілкуючись зі Самбірським міським головою.

Зокрема, поцікавилися статутом, який районна влада прийняла на своїй сесії, позбавивши співзасновництва міську раду. Тарас Копиляк зазначив, що на це рішення ратуша подає у суд, бо вважає, що її незаконно позбавили впливу. Потім додав, що не хоче, аби лікарня ділилася на міську і районну, згадав, що кожного року з бюджету розвитку місто додає гроші  медикам на ремонти приміщень, закупівлю апаратури. А ще підрахував, що місто віддає районові на співфінансування свої

22 мільйони субвенцій, хоча насправді, городян лікують орієнтовно на суму 18 мільйонів у рік. Оту різницю можна було б пускати на розвиток медицини, а натомість нею покривають "дірки", лікуючи селян, у тому числі і з сусідніх районів. Мер також висловився проти скорочення закладів медицини у місті і нагадав пресі, що свого часу два керівники району приходили до нього просити взяти медицину на своє адміністрування разом з медичною субвенцією для жителів району. Ратуша  погодилася, але район усе переграв, прийнявши статут, у якому єдиним власником залишається районна рада.

Тема медицини мала бути предметом розмови і на сесії райради. Звітувати про хід оптимізації готувався в.о. головного лікаря Ігор Федуняк, але до цього питання сесія  не надійшла. Натомість депутат Володимир Ковалів встиг заявити, що останнім часом, незважаючи на імовірні скорочення кадрів, прийняті на роботу  один лікар і три медсестри. Незадовго до цього у сесійних залах гуляла інша цифра, мовляв, за чотири роки на роботу у медицину прийняли більше 200 осіб.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Рік без Володимира Горбового

Добре пам'ятаю той ранок - 4 вересня 2014 року. Мені зателефонували зі Старого Самбора і сповістили страшну новину - помер Володимир Іванович Горбовий. У це несила було повірити, бо ще напередодні розмовляв з ним. Виявляється, напередодні він був у Львові, зустрічався з багатьма друзями і до багатьох телефонував. Чи відчував щось лихе?..

Після того дзвінка я ще довго не міг оговтатися і не брав на себе мужності з’ясовувати, чи це правда. Бо мені так хотілося, аби той дзвінок був помилкою. Та ба, зателефонував з поганою звісткою син Володимира Івановича Святослав…

Може перебільшую, але на моїй пам’яті такого велелюдного похорону давно не було. Кажуть, якби людина за життя побачила власний похорон, то жила б зовсім інакше. Я думаю, Володимир Іванович прожив своє життя так, що заслужив сотень людей, які прийшли провести його в останню дорогу… А потім я ще довго не міг звикнути до того, що Володимира Івановича нема. Знаєте, він хворів, але всі уже так звикли до його недуг, що ніхто й подумати не міг, що життя так рано обірветься…

Ми прожили рік без Горбового… Не хочу нікого образити, але з відходом  у  вічність  лише  однієї людини район дуже багато втратив. Втратив ті починання, які впровадив Володимир Іванович, втратив гарні ідеї, з’явилося десятки запитань, на які тільки він міг дати відповіді. Навіть ті, які визнавали його колись своїм опонентом, тепер зізнаються: його не вистачає, його, на жаль, ніхто не замінив... І вір після того, що незамінимих  людей не буває…

Давайте завтра, 4 вересня, щирою молитвою пом’янемо Володимира Івановича Горбового. Думаю, це буде багатотисячний "Отче наш"…

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Страшні аварії Старосамбірщини

У Бусовиськах в аварії постраждало троє людей. За попередньою інформацією, яку озвучив прес-центр обласного ДАІ, водій "Жигулів", 22-річний мешканець району, виїхав на узбіччя, де був припаркований автомобіль "ГАЗ".

Керманич "Жигулів" та двоє його пасажирів - 22-річний юнак та 14-річна дівчина після зіткнення набули статусу потерпілих. Медики діагностували у водія струс головного мозку. У пасажира - рвану рану долоні та закриту черепно-мозкову травму, а у дівчини - забій коліна. Їх шпиталізували у Старосамбірську районну лікарню.

Але це не найстрашніша аварія у районі за останні десять днів. Страшніше було біля Торчинович. Там автомобіль в'їхав  в  електро-опору. Прикро, але загинули водій та пасажир. Ще одна людина  отримала травми. Аварія сталася близько 00.30 години. Водій автомобіля "Ford Galaxy", 29-річний мешканець Самбірщини, злетів у кювет і в'їхав в електроопору. Водій загинув на місці події. Двох пасажирів госпіталізували, однак один із них, 23-річний юнак, помер уже у лікарні. Другий пасажир, 24-річний мешканець Старосамбірського району, отримав тілесні ушкодження. У нього діагностували закриту черепно-мозкову травму, тупу травму грудної клітки, перелом ребер, множинні поранення грудної клітки та спини.

Олексій ШЕВЧУК.

 

Вища освіта повертається у Самбір

Тривалий час у Самборі пустує приміщення, де колись були факультети Дрогобицького педуніверситету. Науковці відселилися, а будівля залишилися, і увесь той час влада намагалася, можна сказати, безуспішно знайти нових квартирантів.

Просто не ті часи в Україні, коли виші хочуть відкривати свої філіали. У нас нині не можуть втримати те, що уже є. Тим не  менше, щось та зрушилося у справі вищої освіти в нашому місті. У всякому випадку, протокол про наміри підписаний… Протокол, певна річ, ще не надто велике досягнення, але уже перший крок.

Міський голова Тарас Копиляк та благодійний фонд "Колегіум Анни Ярославни" в особі голови фонду Віри Нанівської домовилися про наміри щодо створення у нас вищого навчального закладу "Самбірський інститут технологій" (САМІТ). Перед підписанням протоколу своїми думками поділилися виконавчий директор ГО "Український науковий клуб", голова робочої групи Наталія Шульга, заступник міського голови Юрій Леськів, директор Самбірського технікуму економіки та інформатики Мирон Козловський, представник благодійного фонду "Колегіум Анни Ярославни" Микола Шийко, депутат міськради Іван Тимців та інші.

Згодом ми розповімо вам детальніше про навчальний заклад, який планують відкрити у Самборі.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Ярослав Надуличний став Заслуженим

Кілька років тому "Високий Замок" мав піднімати одну важливу тему. Річ у тому, що дуже багато років працює на розвиток культури добрий педагог і наставник, лауреат багатьох пісенних конкурсів Ярослав Надуличний, якого добре знають у Самборі, в училищі культури, у Чуквівській школі, якій віддав немало літ праці.

Зрештою, він зі своїм талантом свого часу опинився не в тому місці. Інакше, міг би стати знаним на всю Україну артистом. Отож, кілька літ тому різні владні структури, митці писали звернення про присвоєння Ярославу Надуличному звання Заслуженого працівника культури. Але кожного разу документи десь зависали. Йому ні не відмовляли у званні, ні не присвоювали. Ось тут ми і мали підняти тему, чому таким справді заслуженим не присвоюють по праву належне їм звання. Але пан Ярослав сам же і відмінив публікацію, мовляв, ще хтось подумає, ніби напрошуюся… І ось минулого тижня з кабінетів президентської влади надійшла довгоочікувана звістка - таки  присвоїли звання Заслуженого.

Роман ІВАНЧУК.