Високий Замок Самбірщина

Лише трьом десяткам самбірських водіїв спустошує кишені вартість пального

Журналіст «Високого Замку» мав нагоду побачити, якими байдужими бувають люди навіть тоді, коли їх... грабують

Для початку зізнаюся, що всілякі масові страйки чи пікети - то не зовсім моє, але коли уже дістало, то сидіти на дивані годі. Маю на увазі вартість пального. У нас якось так безсоромно виходить: монополісти, змовляючись піднімають вартість бензину чи солярки, а водії слухняно платять і мовчать. Влада, яка, здавалося б, мала нам полегшувати життя, насправді по-страусячому сховала голову в пісок. Ну, і якщо вже влада мовчить, треба нам братися за діло.

 

Страйк - справа тонка…

«Високий Замок» педагоги запросили на акцію протесту у Самборі. Ми, щоправда, запізнилися хвилин на десять під ратушу - просто не сподівалися, що педагоги такі дисципліновані. Тому основне, як нам видається, пропустили. Хоча в тему «в’їхали». Самбірські педагоги просто підтримували всеукраїнський профспілковий страйк, який має на меті продемонструвати владі, що треба вчасно і сповна платити зарплати, премії, відрядження, відпускні і не підвищувати тарифи. 

 

Найманого працівника легше вигнати у... Польщу, ніж прогодувати в українському бізнесі?

Повернення дев’яностих - підприємці мліють при слові «податківець», а в сучасній Україні штрафи бувають різними - багаті платять мало, бідні - багато

Позаминулого вівторка наші репортери помітили дивовижну річ - деякі крамниці у місті нагально зачинилися, а деякі взагалі не відкривалися... Ну, всіляке можна допустити - хтось не вийшов на роботу, комусь торгувати набридло. 

 

На Старосамбірщину приїжджають «російські» пенсіонери та італійські «зяті»

От ви знаєте, різницю між словами «емігрант» та «імігрант»? Початкова літера «е» більше знайома, бо з України нині їде дуже багато земляків. 

 

Овва! Радіозавод «Сигнал» став власником Тернопільського «Оріона»

Самбірський радіозавод «Сигнал» свого часу був дуже потужним - військові замовлення, престижна зарплата і дуже багато фахівців. Часи минали і підприємство, у нашому розумінні, стало таким собі скромним, непублічним, зрештою, стало немодно навіть журналістам ходити через прохідні заводів...