Шановна редакціє. Завжди із задоволенням читаю вашу газету, але недавній номер приніс мені масу задоволення. Ви розповіли про фермера з Бабини Миколу БУРАКА та молоду сім’ю з Тисовиці ГРАБОВЕНСЬКИХ, які щойно розпочинають молочне скотарство.
Для мене важливо, що це молоді люди, які не виїхали на заробітки, а будують свій бізнес в Україні. Причому, бізнес непростий. Я сам родом зі Старосамбірщини, тепер живу у Самборі, пенсіонер, але тема сільського життя мене дуже хвилює. Якщо ми втратимо сільське виробництво, то будемо приречені пити хімічне молоко, їсти польське м’ясо і так далі. Нехай ці два фермерські господарства ще не роблять погоди на ринку, але це початок відродження. Спасибі молодим людям, що не побоялися. Їхній приклад, не виключено, надихне і інші сім’ї, які переконаються, що й у нас можна заробляти і дороблятися. Спасибі журналістам, що торкаєтеся цих тем, але вартує піднімати й інші питання, наприклад, створювати владні програми, які з бюджету допомагали б молодим людям налагоджувати виробництво. Банки повинні подумати про те, як давати пільгові кредити таким сім’ям, а влада має зробити усе для того, що якщо і будуть продавати землю, як велить теперішній закон, то не чужим, а своїм.
Ми не відродимо Україну, вдягнувши вишиванки і заспівавши патріотичних пісень. Ми відродимо їх своєю невтомною працею і розвитком свого бізнесу. Наші люди їдуть на заробітки, гнуть спину перед новими закордонними рабовласниками, отримують за це непогані гроші, а, повернувшись додому, їх просто проїдають чи пропивають. У той же час, такою ж працею можуть заробити непоганий кошт і у себе вдома. Варто тільки не полінуватися і знайти свою ідею.
Микола БІЛИНСЬКИЙ. м.Самбір.