Минулого разу ми розповіли про те, що директорка Рудківської школи імені Володимира Жеребного Надія КОНДРАШОВА стала Заслуженим вчителем України. Сказали про неї кілька слів, вислухали та вичитали купу компліментів на її адресу. Зрештою, чи не вперше відповіла нам на подію і сама «іменинниця»:
«ЩИРО дякую вашій газеті. Ви завжди точно і справедливо оцінюєте ситуацію і події. Дякую за добрі слова і високу оцінку нашої роботи. Щодо вітань і «вподобайок». Так, їх було дуже багато. Я не очікувала, що люди будуть так реагувати… Мені ставало якось незручно… Відгукувалися однокласники, самбіряни, колеги, з якими починали вчителювання. Це Блажівська, Звірська, Чуквівська і Баранівецька школи. Наш відділ освіти Самбірської РДА, перші особи з держадміністрації, з якими ми працювали колись і з якими співпрацюємо зараз, колеги-директори, багато знайомих. Ми пам’ятаємо часи спільної роботи, повагу один до одного, підтримку. Я щиро вдячна всім.
Тепло стає на душі, коли чуєш добрі слова від випускників, учнів та батьків. І особливо вдячна я вчителям і всім працівникам нашої Рудківської школи за коментарі і вітання, за спільну радість і навіть хвилювання. Ми бачимося кожний день… Є певні проблеми і не завжди гладко вони вирішуються. Проте, відчула тільки добро і щирість. Але одне ключове слово мене дещо заспокоїло і я менше ніяковіла. Це слово у коментарях -«заслужено».
Не я одна заслужила на державну нагороду. Не один наш Рудківський навчальний заклад вартує такого визнання і похвали. Вчителі – це щоденні працьовиті бджілки. Тому бажаю всім успіхів. І нехай нагорода завжди знаходить своїх героїв. Сьогодні я всім щиро вдячна за підтримку. Ваші слова укріпили віру і дещо зменшили власні сумніви: «А чому я?»
Роман ПОГОНИЧ.